![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Вообще, что я пишу по-русски... это немножко какой-то абсурд. (c)
juan_gandhi
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Ввиду специфики нашей гуманитарной работьі, дяде Джо и его фашиствующим молодчикам™ время от времени приходится переходить в режим радиомолчания. Иногда даже достаточно надолго.
Можете себе представить, каково бьівает наше замешательство при чтении почтьі, просмотре лентьі у френдов или просто разговоре по телефону после очередного "вспльітия". Тебе что-то пишут, о чем-то спрашивают, что-то обсуждают как общеизвестньій факт, с отсьілками, полунамеками и мемами, а тьі понятия серого не имеешь, о чем вообще речь.
Ведь порой инфоповестка настолько насьіщенная, что за какую-нибудь неделю достопочтенная публика успевает запилить пост с новостью, детально обсудить ее вживую и в комментах, нарезать доставляющих видосов-мемасов-смехуечков, коллективно расшарить/обсмеять - и успешно забьіть о ней.
Но мьі-то don't even know it existed!
Иногда натурально ощущаешь себя каким-то "жуком в муравейнике" или, простигосподи, попаданцем. Охватьівает чувство, что тьі мог пропустить что-то важное, что-то действительно требующее внимания и осмьісления.
И тьі садишься и начинаешь пролистьівать новости за период твоего отсутствия, лихорадочно пьітаясь наверстать упущенное и отделить смьісловьіе зерна от информационньіх плевел. Но тщетно: всего слишком много, а времени - слишком мало. "В єтом мире столько всякого - легко себя потерять", как пел когда-то один уже мертвьій тру-рокер.
Но в єтот раз, как мне кажется, удалось вьіловить нечто фундаментальное в нашем море инфохаоса.
Дональд Трамп обосновал свое предложение отдать Хуйлу в обмен на мир некоторьіе территории Украиньі тем, что их население разговаривает на русском язьіке.
Если бьі єто говорил какой-нибудь местньій "инфоцьіган" или маргинал, то и Бог бьі с ним. Но нет. Увьі, єто вещает єкс-президент (при всей его одиозности) мощнейшей страньі мира и нашего ключевого союзника. Причем, имеющий шансьі избраться вновь. Олицетворяющий мнение не только себя, но и определенной (и довольно влиятельной) группьі людей.
На девятом году российско-украинской войньі єто очень серьезно. Єто совершенно фундаментальньій вьізов, на которьій невозможно не отреагировать. По крайней мере, на индивидуальном уровне. Причем, самьім решительньім образом - полностью отказавшись от єтого "яблока раздора".
С сегодняшнего дня постов на русском язьіке в моем журнале больше не будет.
Можно сколько угодно апеллировать к тому, что "русскоязьічность не тождественна русской национальной идентичности" (как мьі в 2017-ом, стьідливо потупив глазки, обьясняли казахским коллегам; на вопрос "как вьі вообще различаете друг друга на войне, ладно мьі, азиатьі, єпикантус, в конце концов, но вьі же мало того, что антропологически схожи, так еще и куча народу в армии, в вашей форме на русском разговаривает!") и говорить, что с такой логикой самим Штатам необходимо коленопреклоненно вернуться в "родную гавань" к не так давно короновавшемуся Чарльзу ІІІ (иди в жопу со своим Карлом, Карл!), но внешнему наблюдателю далеко там не всегда очевидно то, что очевидно нам здесь.
Да, блаженной памяти Свят Степкин (ака Горький Лук - Вальгалльі ему небесной!) может бьіть тьісячу раз прав, говоря, что, мол, с хуя какого
Все єто так. Но єкзистенциальная война, война на вьіживание требует жертв.
Одно дело - когда суть проблемьі принципиально непостижима для наших врагов ("Как єт-так, што так мног людей на чистм русскм язьіке шлет нас вслед за нашим военньім кораблем? Мьі же свои, русские! Хатим их ат изучения укаинсква изьіка асвабадить!"), и совсем другое - когда для наших союзников (причем, настолько, что они даже готовьі торговать нашими территориями). До сегодняшнего дня я бьіл убежден, что нам удастся донести до них специфику нашей постколониальной реальности. Я ошибался, прошу меня простить.
Nevertheless, если єто та жертва, которую необходимо принести для того, чтобьі победить (и не просто победить, а чтобьі never again, чтобьі єтот ужас никогда больше не повторился в веках) - лично я готов на єто пойти.
Как там, "чтобьі что-то получить, нужно сначала что-то отдать?"
"For the best is only bought at the cost of great pain?"
OK, then. Если сугубо военньіх жертв недостаточно, я откажусь и от єтого.
Мои дети (в самом широком понимании, адже "діти моїх друзів - це мої діти" (с) Ю. Андрухович "Московіада"; ну и студентьі тоже) никогда не будут знать русского, разве что как иностранньій, если вьіберут путь аналитика/разведчика/дипломата; никогда более не усльішат от меня отсьілок к русскоязьічньім мемам, цитат из моих когда-то любимьіх фильмов Гайдая (да, тогда считавшихся юмором "на грани", чуть ли не антисоветчиной, но сегодня ментально прикрепляющих нас к совку, удерживающих нас в той єпохе), никогда не увидят "самьіх добрьіх в мире" советских мультиков по детским сказкам (пусть даже некоторьіе из них действительно неплохо нарисованьі, учат єтически правильньім вещам и не содержат ничего антиукраинского или руzZкомирного), не будут знать чебурашек с маша-и-медведями и толстоевских с пушкинзонами и булгаковьіми, и т.д.
Они будут слушать Бедржиха Сметану, The HU, Los Iankovers и вьетнамский рок, знать скандинавских, японских и индийских сказочньіх героев, читать Гьоте, Хайнлайна и Ремарка в оригинале, ходить на вьіставки фламандской и корейской живописи, - все, что угодно, все сокровища мира, любой культурньій продукт, кроме русского или на русском.
Хватит. Довольно.
Если єто вопрос вьживания моей нации - так тому и бьіть.
А русский язьік оставим будущей национальной республике, которую сейчас олицетворяют парни из легиона "Свобода России".
Какая же єто, к черту, русофобия?.. :)
P.S.: Пожалуйста, не воспринимайте как призьів к чему-либо и уж, тем более, не думайте, что в дальнейшем я буду как-либо дискриминировать или просто предвзято относиться к тем, кто пишет на русском! На комментарии на русском я буду отвечать на русском - точно так, как я стараюсь отвечать на английском на англоязьічньіе комментьі, па-беларуску - на комментьі на беларускам, и т.д. И, естественно, что комментировать в журналах зарбжньіх коллег, пишущих на русском, я буду так же, как и раньше. Никакого навязьівания.
Все вьішеуказанное - просто мой личньій вьібор, мое личное решение, дабьі бьіть чистьім перед самим собой и своей совестью в сложившихся обстоятельствах.
Я прекрасно осознаю, насколько тяжело в уже взрослом возрасте себя кардинально менять. Nothing personal, єто чистая человеческая нейрофизиология и психология. Формирование новьіх нейронньіх связей в мозгу - крайна єнергозатратное занятие, которого организм всячески стремиться избегать. Ну и о психологическом барьере, полагаю, пояснять излишне. Хотя лично мне - вообще no problem, т.к. я и так по жизни бьіл билингв, а в профессиональной сфере так и вовсе всегда бьіл сугубо украиноязьічньім.
(Вспомните Валерия Маркуса, как он рассказьівал о своем почти агрессивном восприятии замечаний касательно того, почему он, декларируя себя патриотом Украиньі, не разговаривал на украинском. Но пришло время - и он перешел на украинский - полностью и безповоротно, не навязьівая свою позицию другим.)
Время пришло.
P.P.S.: Ну и дабьі не заканчивать на слишком напряженной ноте:

Працюємо далі, Хунто! Попереду ще багато цікавих історичних подій.
(no subject)
26/3/23 15:23 (UTC)Да знал бы я украинскую мову, давно бы уже переключился. I could use English of course, but my English is pretty boring.
As to Trump, he could (if he could) remember which language exactly people use in the fields of Texas, Arizona, California. Es español, por todas partes.
(no subject)
26/3/23 16:04 (UTC)Exactly, thank you, as always!
А вообще огромное спасибо, что вьі (и другие френдьі) пишете простьіе и, может бьіть, для вас совершенно бьітовьіе вещи и размьішления! Поверьте, мьі читаем, когда есть возможность, хоть сейчас и не комментим. (Просто хочется что-то осмьісленное написать, а не просто "отметиться", а для нас сейчас иногда єто сложно) Такие постьі очень отвлекают и помогают осознать, что есть еще и другая жизнь, кроме войньі, и что мьі не одни, в мире еще много адекватньіх людей, живущих по здравому смьіслу и по чести.
Как говорит один наш френд, Stay safe, take care and may you and your beloved never know what war is!
(no subject)
26/3/23 15:47 (UTC)(no subject)
26/3/23 16:28 (UTC)Честно, не думал, что меня так триггернет. В 2014-ом я бьі огорчился, но настаивал бьі на том, что у нас получится показать нашим коллегам, что вопрос язьіка вторичен. Ведь єто не одного Трампа мнение. Но если они упорствуют в 2023-м, после всего, что произошло... Нет, спасибо.
Если мьі и дальше будем цепляться за єто прошлое, мьі проиграем. Нас заставят проиграть, оперируя понятньім всем критерием (как єто бьіло с чехословацкими Судетами в 1938-м, но кто ж ее учит, ту историю).
(no subject)
26/3/23 15:55 (UTC)У меня, наверное, единственное что осталось русскоязычным - это Дрим. Тут уже как-то сложилось, что есть френды и из Израиля, и из Азербайджана, и еще ряд тех, кто русский понимает, а украинский не очень. Ну и чтоб самой не забыть совсем. Потому что в жизни теперь общение в основном на украинском.
Фейсбук-твиттер у меня уже много лет на украинском.
(no subject)
26/3/23 16:24 (UTC)Absolutly the same. Причем, других соцсетей у нас просто нет. Так що тепер ми українізовані на 100%. :)
(no subject)
26/3/23 19:24 (UTC)(no subject)
26/3/23 19:36 (UTC)(no subject)
26/3/23 16:47 (UTC)В совке всех заставляли учить русязык, но большинство его толком не знали ни в прибалтке, ни в ср.азиатских республиках, ни в кавказских, ни чукчи....
Недавно кинул предлоҗение, но че то ни какой реакции от френдов = https://suhajh.dreamwidth.org/660320.html
Имхо =не созрели видимо...
(no subject)
26/3/23 16:57 (UTC)Представляю себе, как на каком-нибудь международном форуме рососиянская журнашлюшка к кому-нибудь из присутствующих обращается, а он такой "Ах извините, я не понимаю советского язьіка!" Троллинг бьіл бь знатньій. :)
(no subject)
26/3/23 17:09 (UTC)(no subject)
26/3/23 17:10 (UTC)(no subject)
27/3/23 07:04 (UTC)(no subject)
27/3/23 11:01 (UTC)Дык я җ про ссср говарил😁
А исчо ваҗно различать "знали" & "понимали"😜. Например родня со стороны җены =тамбовские,все считали себя рускими, но знали язык тока 20% из них.
(Эллочка обходилась вапче 30 слов =«Двенадцать стульев».)
(no subject)
27/3/23 14:06 (UTC)(no subject)
26/3/23 17:02 (UTC)(no subject)
26/3/23 17:09 (UTC)Видит Бог, я цеплялся, как мог. Хотя бьі из уважения к Горькому Луку. (Слава в єто верил, что мьі не должньі отдавать им русский язьік).
Но нет, лучше уж коготочек отгрьізть, чем всю птичку потерять.
(no subject)
26/3/23 18:28 (UTC)(no subject)
26/3/23 18:58 (UTC)А цікаво було би почути, як би він відрефлексував минулий рік...
(no subject)
26/3/23 19:26 (UTC)(no subject)
26/3/23 19:29 (UTC)(no subject)
27/3/23 16:34 (UTC)(no subject)
27/3/23 16:43 (UTC)Еще задолго до 2014 российские социологи паниковали, что количество носителей русязьіка стремительно сокращается, как и количество условно "славянского" населения рф.
Видимо, дедушка Ху решил єти тенденции еще усугубить. Что ж, бьіл какой-никакой язьік межнационального общения, а теперь станет язьіком московской народной республики. :)
nz
26/3/23 22:18 (UTC)Свастика - стародавній символ Сонця та побажання щастя.
Римський салют - стародавній жест вітання та побажання здоров'я.
В них нема нічого поганого per se, але тепер вони надовго, якщо не назавжди, законтачені Адіком та його арійцями, а за їх використання можна отримати по обличчю, або навіть штраф чи строк.
Так само і в московитській мові нема нічого поганого per se, але тепер це надовго, якщо не назавжди, мова хуйла, орків та війни.
Навіть для нас, не пам'ятаючих історії.
А для тих, хто пам'ятає, це ще і мова совєтів.
Імперіалізму.
Царизму.
І війни, війни, війни, війни, війни.
"Newton's third law – the only way humans have ever figured out of getting somewhere is to leave something behind."
Re: nz
27/3/23 05:00 (UTC)Звичайно, "мова не винна" (вже хоча б тому, що позбавлена самостійної суб'єктності - змістом та символізмом її наповнюють люди своїми діями; власне, як зі свастикою та іншими "від-серця-до-сонця").
З росмовою прикро двічи: по-перше, бо московити апропріювали те, що не є питомо їхнім, по-друге, вони ще й фактично зробили її зброєю проти тих, хто свого часу зафондував та доклався до її розвитку (кількість "нєрусскіх" діячів російської культури - це взагалі окрема тема; мають раціо ті, хто стверджує, що в царську часи "русскій" це взагалі було не про етнічне чи національне, а про належність до імперсько-служивого "сословія", як пізніше "совіцький" - це також було не про національність. У пана Гжегожа та Віктора Мисливця про це було чимало; шкода, що вони перестали сюди дописувати). Думалося так, що ми зможемо змінити це.
Але ні, до фраса цю валізу без ручки. Треба рухатися далі.
(no subject)
27/3/23 04:05 (UTC)Насправді, проблема досить стара. Беремо достатньо широку виборку українців. Запитуємо, які мови вони розуміють. Отримаємо:
* більшість, яка говорить і так, і так;
* якусь частину «ґаваріте па-руSSкі, я на вашєм нєпанімаю»;
* і досить маленьку частину «мамо, мені сьогодні хтось сказав спасіба — що це слово означає?»
В результаті, в колонці «знає українську» маємо далеко не 100%,
а в колонці «знає московську» маємо майже 100%.
Потім московит йде до засідання Ради Безпеки ООН і махає папірцем, де, за його твердженням, майже 100% — «SSкаґаварящіє», яких, звісно, «нада защітіть».
Звичайно, гра нечесна.
Але для пропагандонської мети підходить.
І вибір кожного з нас — або ставати інструментом цієї гри, або не ставати.
(no subject)
27/3/23 04:33 (UTC)Кажу ж, тримався за цю соломинку з поваги до переконань покійного товариша та в певному розрахунку на іноземних гостей журналу. Типу, щоби кожен бажаючий мав змогу переконатися, що т.зв."руzZохвобія" та інші прітєснєнія за росмову - чиста пропагандистська шляпа. Онде діючий військовослужбовець пише росмовою, і нікому до того діла немає, ніхто його не распінає в трусіках і навіть ікону Бандери у Львівському метро не примушує цілувати.
Але ніт, це так не діє. Все одно вилазить формальний критерій, як з німецьким населенням в Судетах. Якщо наші постколоніальні студії для них настільки важкозасвоювані, то справа марна, треба переключатися на інші задачі, аби зекономити і без того дефіцитні ресурси.
(no subject)
27/3/23 05:39 (UTC)Навіть найщиріші українці, які намагаються виправдати своє використання москвоєзика, кажуть: «ми говоримо московською, але ето друґоє, ми не рашисти, і ось чому…» — і далі йде ланцюг пояснень, чому саме цього разу те, що ми спостерігаємо (москвоєзичність), не є тим, що з цього формально випливає (рашизм).
Авжеж, у нашому випадку НЕ випливає. Але за формальними ознаками і згідно правозастосуванню за наслідками WW1, WW2, численних геноцидів тощо — випливає.
І ми або витрачаємо купу зусиль на такі пояснення,
або доходимо висновку, що краще ці зусилля витратити на щось інше.
(no subject)
27/3/23 06:30 (UTC)(no subject)
27/3/23 16:52 (UTC)Побратим розповідав, як чергував на опорнику з новоприбулим бійцем рочків 25. Розговорилися про музику (а цей мій побратим ще той меломан, діджействував на одному регіональному радіо в "нульових"). Новачок прохопився, мовляв, а я шансон люблю. Побратим такий, о, круто, Азнавур, Едіт Піаф... Той такий, еее, та ні, я маю на увазі Круг там і все таке...
*рукаобличчя*
Так що нам ще довго відхаркувати цей імперський туберкульоз.
(no subject)
29/3/23 07:57 (UTC)(no subject)
1/4/23 04:35 (UTC)Ну і окрема подяка всім українцям у Японії - в тому, що японський народ та японський уряд так нас підтримують, є і ваша заслуга.