Блог про право, політику, науку, мистецтво

Глядя на то, что чудят некоторые современные политики, поневоле приходишь к выводу, что не читали они в юности правильных книжек. Да и сейчас не хотят. В лучшем случае отдельные из них "осилили" Макиавелли, Паркинсона или что-то попопсовее и потоньше, типа "48 законов власти" Р. Грина. А ведь самая тяжелая работа - это, как известно, работа над собой. Потому не стоит удивляться, что они - "схемщики", а не стратеги, "временщики", а не государственные мужи.

Одна из таких маст-рид книг для каждого, кто претендует на понимание фундаментальных основ функционирования государства и общества, сегодня предлагается вашему вниманию в нашем карательском читальном зале.


Лао Ше "Записки про Котяче місто" (зі збірки "Серп місяця")

Немного цитат для затравки:

1. Хитрістю можна лише захопити владу, а не зміцнити країну. Він переймається виключно власним марнославством, і ажніяк не турботою про державу. Справжній патріотизм - це боротьба з ворогом.
2. Саме міжусобні чвари людей-котів спричинялись до того, що іноземці безборонно вторгалися в їхню країну.
3. Дурість — це наше найбільше лихо, бо ми завжди, наслідуючи інших, робимо вигляд, ніби все знаємо, все розуміємо, а насправді нічого не знаємо й не розуміємо. А коли нам починає загрожувати небезпека, ми відкидаємо геть всі новітні гучні слова — і тоді виразно видно таємницю наших порожніх душ: дурість. Наші послідовники всеїзму в таких випадках звертаються з молитвами до святого Маца, хоч той насправді був не святий, а велика людина і відкидав всілякі забобони. А деякі революціонери у скрутну хвилину покладають всі надії на «святих», котрі вміють хіба тримати в руках стебла трави. Примітивніших і дурніших ще світ не бачив. Проблем вирішувати ніхто не здатний, отож і чекаємо, поки вони наберуть небувалої гостроти, тоді вдаємося до святих за допомогою. Саме тому наша за­гибель неминуча. Якщо безлад в економіці, політиці, освіті, армії може занапастити саму країну, то суцільна дурість може призвести до загибелі всієї нації, бо ніде в світі дурнів не мають за людей. Тепер ти бачиш, що поразки нам не уникнути, а коли захоплять всю країну, почнуть винищувати населення, адже іноземці дивляться на нас, мов на скотину. І жоден сусід не захистить нас. Пустили скотину на заріз — що ж тут дивного? Люди завжди жорстокі до тих, кого знева­жають,— а зневажають вони всіх дурнів. Розправлятимуться без жалю. Будь певен, так воно й буде!
4. ...війни, де перемоги не приносили щастя, бо переможці не мали ні бажання, ні знань, щоб взятись за будівництво, а прагнули лише доскочити влади. Через неуцтво кожен переворот вів до зростання армії та числа жадібних урядовців. В таких умовах населення не вилазило із злиднів, працювало воно чи ні. ... це страшно, коли революцію творять неуки! Ніщо не врятує Котячого царства, доки люди-коти не зрозуміють, що власна дурість — для них зашморг на шиї.
5. Тепер я зрозумів одну з причин занепаду Котячого царства: навіть розумна людина, якщо вона, не маючи необхід­них знань, підніме людей на революцію, закрутиться й потоне в політичних та економічних проблемах, які постануть перед нею; революційні потрясіння загострюють класове почуття у народу, та навряд чи роб­лять його розумнішим: народ лише відчуває, що його обдурюють, а що робити в такому випадку — не знає. Дурість пронизує геть усе і, мов тяжка рана, тільки кровоточить та болить, але не настільки, щоб приму­сити піднятись на борню.
6. Держава гине через дурість народу. Загибель країни — це не сумний кінець трагедійної вистави, не палкий заклик поета до справедливості, а непоправний історичний факт, який уже не пом’якшити нічим
7. У нього були причини загинути разом зі своєю країною — причини цілком пояснимі. Людина, поки вона жива, не може існувати без свого народу, без держави; якщо ж вона втрачає і те, і інше, вона гине, а коли залишається живою, то гине її душа.
8. Ми йдемо у полон! Той, хто перший здасть столицю ворогові, може сподіватись на впливове місце!
9. Взагалі я проти війн, але історія свідчить, що війна часом — єдиний засіб самозахисту. Людина в такому випадку зобов’язана стати на бій і навіть загинути, якщо потрібно. Постояти за свій народ— це святий обов’язок кожного громадянина, а не удаваний патріотизм, який я так ненавиджу.
10. Люди, які не поважають самих себе, не гідні на людське ставлення. Егоїзм навіть одного себелюбця може призвести до загибелі багатьох людей!
11. Деякі люди-коти все ж пробували боронитись, але діяли вони розрізнено, групками по три-п’ять чоловік. Навіть перед смертю вони не збагнули, що сила — в єдності. Мені ж трапилося побувати на одній із невисоких гір, де зібралося понад десяток котячих біжен­ців — єдине місце, яке ще не встигли захопити вороги. Але не минуло й трьох днів, як вони пересварилися, не раз зчиняли бійки, і, коли й сюди нарешті прийшли пігмеї, там залишилося всього двоє, певно, останніх громадян Котячої держави, та й ті вчепилися один одному в горло. Пігмеї не повбивали їх, а посадовили у велику дерев’яну клітку. Проте полонені і там не заспокоїлися доти, доки не позагризали один одного. Отак люди-коти самі завершили своє знищення.

На "Толоке" она тоже есть.

Читаем, не стесняемся, хунтаны! Помните: каждая прочитанная книга - это ваш посильный вклад в собственный успех и в построение Великой Украины! :)