Епоха ніколи не дається задаром:
За неї вгризалися, за неї помирали.
Котяться вагони з перекупленим товаром.
Чим далі в тил, тим жирніші генерали.

Щастя виписується кров’ю на картоні.
Ніхто не почувається єдиним цілим:
хтось рубається на східному кордоні,
хтось підторговує Христовим тілом.

Країною гуляє чорний саботаж.
Тато-боєць, мама-кураж.
Котяться вагони вздовж лінії фронту.
Юний комбатант набиває патронташ.

Я повернувся додому з полону,
у мене серце з заліза й поролону.
Вітчизна зустрічає сторожовими псами.
Хто тут торгує моїми небесами?

Я знову беруся за свою роботу.
Я всім їм влаштую чорну суботу.
Я читав в дитинстві правильних поетів.
Викидай цю наволоч із теплих кабінетів.